(передмова до праці С. Бандери "З невичерпного джерела")
Є кілька причин, що спонукали нас надрукувати цю малу за
обсягом, але велику за філософсько-методологічною значимістю працю
Степана Бандери. Передусім публікуємо її, щоб у такий скромний спосіб
відзначити 100-річчя з дня народження славної пам’яті Провідника
революційної ОУН – людини, чиє ім’я стало символом найбільш ідейно
глибинного, організаційно досконалого і героїчного періоду
національно-визвольної боротьби українського народу. Зокрема, видати
повне зібрання його творів чи хоч повторно перевидати збірник
“Перспективи української революції”, у нас нема можливості, а
сподіватися, що це зроблять державні чинники чи якась
псевдо”бандерівська” організація, - не доводиться.
Ми ж, публікуючи цей твір Степана Бандери, прагнемо
привернути увагу національно пробудженої частини суспільства до
теоретичної спадщини Провідника української національно-визвольної
революції. Бо з роками вона не тільки не втратила свого значення, але й
дивним чином набрала особливо гострої актуальності в наш час, коли
український народ як ніколи близький до розв’язання найважливішої,
ключової проблеми свого історичного буття – створення власної
національної держави, без якої жодна інша суспільна проблема ніколи не
буде вирішена на користь народу.
Крім того, “З невичерпного джерела” - твір, який не
тільки пояснює крах намірів імперкомуністичної системи остаточно
збаранізувати цілі народи. Тут розкривається об’єктивно існуюча імунна
система духовності кожного народу, зокрема українського. У цій системі
особливо важливе місце належить релігії, її присутності в душі людини і
цілої нації.
Зараз, коли релігійну свідомість українців отруюють
численні секти (до сатанинських включно!), антихристиянські й
антиукраїнські сили вдалися до найпідступнішого способу деморалізації та
розколу українського суспільства. Маємо на увазі так звану “рунвіру”, у
якій святе почуття патріотизму використовується для подолання
християнства. Дивно, але на цей “гачок” ловляться навіть інтелектуали. І
жоден з них чомусь не задумується над долею, наприклад, народів
Прибалтики, чехів чи поляків, яким християнство аж ніяк не стало на
заваді у творенні власних національних держав.
Ще більше дивно, що дехто з цих
інтелектуалів-“рунвіристів” мислить себе “теж-націоналістом”. А це
свідчить, що такі люди однаково далекі від релігії, і від націоналізму.
Сподіваємось, що пропонована праця нашого Провідника – доброго
християнина і великого націоналіста – допоможе таким людям виплутатися з
тенет підлої провокації, а іншим – уникнути чергової антиукраїнської
пастки.
“З невичерпного джерела” - твір, який з особливою
силою наголошує на людино- і народорятівній силі християнства. Історія
переконливо довела також велику рятівну для нації силу ідеології
українського націоналізму, великим теоретиком і практиком якого був
Провідник. З цих невичерпних джерел нинішнє покоління борців за
державність української нації черпає сили, натхнення і мужність для
успішного завершення справи, який служив і за яку віддав своє життя
вірний син нації Степан Бандера.
http://old.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmistd0/200812/article24
Немає коментарів:
Дописати коментар